са уттарасйа танайм

упайема ірватīм

джанамеджайдī чатурас

тасйм утпдайат сутн

са — він; уттарасйа — царя Уттари; танайм — дочку; упайеме — взяв за дружину; ірватīм — Iраваті; джанамеджайа-дīн — що їх очолював Махараджа Джанамеджая; чатура — четверо; тасйм — з нею; утпдайат — зачав; сутн — синів.


Текст

Цар Парікшіт одружився з дочкою царя Уттари і став батьком чотирьох синів, найстаршим з яких був Махараджа Джанамеджая.

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Махараджа Уттара був сином Вірати, і Махараджі Парікшіту він доводився дядьком з боку матері. Тому Iраваті, дочка Махараджі Уттари, була двоюрідною сестрою Махараджі Парікшіта; однак за тих часів дозволялися шлюби між двоюрідними братами і сестрами, якщо вони належали до різних ґотр, родин. У ведичному суспільстві, коли одружувалися, пильно зважали, з якої ґотри, родини пара. Арджуна також був одружений зі своєю двоюрідною сестрою з боку матері, Субгадрою.

Джанамеджая. Один з царів-раджарші, славетний син Махараджі Парікшіта. Його матір звали Iраваті чи, за іншими джерелами, Мадраваті. У Махараджі Джанамеджаї було двоє синів — Ґ'ятаніка та Шанкукарна. Він виконав кілька жертвопринесень у місці прощі Курукшетра; в нього було троє молодших братів — Шрутасена, Уґрасена та БгімасенаII. Він завоював Такшалу (Аджанту) і помстився за несправедливе прокляття, яке впало на його великого батька Махараджу Парікшіта. Вирішивши винищити цілий зміїний рід разом із Такшакою, що смертельно вжалив його батька, Джанамеджая виконав велике жертвопринесення Сарпа-яґ'ю. На прохання багатьох півбогів та мудреців він постановив не винищувати зміїного роду. Хоча жертвопринесення і не було завершене, він належно винагородив усіх його учасників, і всі були задоволені. На церемонії був присутній також Махамуні В'ясадева, і цар почув опис битви на Курукшетрі просто з його вуст. Пізніше з наказу В'ясадеви «Махабгарату» оповів цареві його учень Вайшампаяна. Махараджу Джанамеджаю дуже засмутила передчасна смерть його великого батька. Палко прагнувши знов його побачити, він відкрив це своє бажання В'ясадеві — і великий В'ясадева задовольнив його. Батько Джанамеджаї постав перед ним, і він з щонайбільшою пошаною та урочистістю вшанував і батька, і В'ясадеву. Повністю задоволений, він роздав брахманам, що були присутні на жертвопринесенні, щедру милостиню.