окена — від горя; ушйат-вадана — в роті пересохло; хт- сароджа — подібне до лотосу серце; хата — втратив; прабга — осяйність тіла; вібгум — Верховного; там — Господа Крішну; ева — певно; анусмаран — думаючи про себе; на — не міг; аакнот — спромогтися; пратібгшітум — відповісти як належить.

Горе зсушило вуста Арджуни і його лотосове серце, а його тіло втратило осяйність. Згадуючи Верховного Господа, він не на силі був вимовити і слова на відповідь.