ПОЯСНЕННЯ: Віддані Господа є очищені душі. Щойно відданий щиро впокоряється лотосовим стопам Господа, Господь приймає його, і відданий враз очищується від матеріальної скверни. Такий відданий — понад трьома ґунами матеріальної природи. Ніякі тілесні вади не занечищують відданого, так само як не осквернюють Ґанґи води брудного стічного рівчака, коли вливаються в неї. Жінки, торговці й робітники не вельми багаті на розум, а тому зрозуміти науку про Бога чи почати віддано служити Господу для них дуже важко — вони надто матеріалістичні. А кірати, хуни, андгри, пулінди, пулкаші, абгіри, канки, явани, кгаси тощо навіть нижчі від них, однак і вони можуть звільнитися, якщо будуть належним чином виконувати віддане служіння Господеві. Коли людина присвячує себе відданому служінню Господеві, вона звільняється від будь-яких позначень і вад, і тоді вона, чиста душа, стає гідна увійти в царство Бога.

Падші дівчата, полонянки Бгаумасури, щиро молились до Господа Шрі Крішни про звільнення, і щирість їхнього бажання силою відданости враз очистила їх. Тому Господь взяв тих дівчат за дружин, і їхнє життя сповнилося слави. А те, що Господь грав роль їхнього відданого чоловіка, ще побільшувало їхню добру славу.

Господь постійно жив разом з кожною зі Своїх 16108 дружин. Він поширився у 16108 повних часток, і кожна з тих часток була Сам Господь, що нічим не відрізнявся від первісної особистости. Шруті-мантра підтверджує, що Господь може поширитися в багатьох. Він мав багато дружин і кожну задовольняв дарунками, хоч би скільки це коштувало. Він приніс з райських планет рослину паріджату і посадив її біля палацу Сат'ябгами, одної з головних Своїх цариць. Тож якщо хтось прагне мати Господа за чоловіка, Господь задовольняє таке бажання повною мірою.