вддга — старий; джар-тура — вражений неміччю; мі — я; андга — сліпий; бадгіра — глухий; хаста хле — руки тремтять; мана-буддгі — розум та інтелект; нахе — не; мора — мої; стгіра — постійні.

Я старий і немічний. Я вже майже осліп та оглух, руки мої тремтять, а розум та інтелект важко зосередити.