лішйа в пда-рат пінашу мм

адаранн марма-хат кароту в

йатг татг в відадгту лампао

мат-пра-нтгас ту са ева нпара

лішйа — з насолодою пригортаючи; в — чи; пда-ратм — що впала до лотосових стіп; пінашу — нехай топче; мм — Мене; адарант — невидимий; марма-хатм — розбите серце; кароту — нехай зробить; в — чи; йатг — як (Він бажає); татг — так; в — чи; відадгту — нехай робить; лампаа — гульвіса; мат-пра-нтга — володар Мого життя; ту — але; са — Він; ева — тільки; на апара — ніхто інший.


Текст

«ÀНехай Крішна міцно пригорне цю служницю, що впала Йому до лотосових стіп, або нехай потопче Мене, або розіб'є Мені серце, ніколи не показуючись Мені на очі, — врешті-решт, Він гульвіса, і може робити все, що забажає, але попри все Він володар Мого серця і Моє БожествоÐ.

Комментарий