мах-прасдера — маха-прасаду, їжі від Господа; тх — там; махім — велич; варіл — описав; кша-адгара-амтера — нектару з вуст Крішни; пгала-лока — вірш, що розповідає про плід; свділ — смакував.

Також у цій главі Господь пояснює велич маха-прасаду і насолоджується віршем, що описує силу нектару з Крішниних вуст.