премодбгвіта-харшершйод- веґа-даінйрті-мірітам
лапіта ґаурачандрасйа бгґйавадбгір нішевйате
према-удбгвіта — породжені з любовного екстазу; харша — захват; īршй — заздрість; удвеґа — тривога; даінйа — покірливість; рті — горе; мірітам — змішані; лапітам — з божевільними розмовами; ґаурачандрасйа — Шрі Чайтан'ї Махапрабгу; бгґйавадбгі — найщасливішими; нішевйате — доступні для насолоди.
Тільки улюбленці долі будуть насолоджуватись божевільними словами Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, змішаними з захватом, ревнощами, тривогою, покірливістю й тугою, які породжував любовний екстаз.
Шріла Бгактівінода Тгакура у своїй «Амріта-праваха-бгаш'ї» подає наведений далі стислий огляд двадцятої глави. Ночами Шрі Чайтан'я Махапрабгу насолоджувався, обмірковуючи смисл молитв «Шікшаштаки» в товаристві Сварупи Дамодари Ґосвамі та Рамананди Раї. Він декламував вірші з «Ґіта-ґовінди» Джаядеви Ґосвамі, із «Шрімад-Бгаґаватам», із «Джаґаннатга-валлабга-натаки» Шрі Рамананди Раї чи з «Крішна-карнамріти» Шрі Білваманґали Тгакури, і від того Його охоплювали екстатичні почуття. Усі дванадцять років, протягом яких Шрі Чайтан'я Махапрабгу жив у Джаґаннатга Пурі, Він насолоджувався такими віршами трансцендентної природи. Загалом Господь пробув у цьому смертному світі сорок вісім років. Натякнувши на відхід Господа, автор «Чайтан'я-чарітамріти» подає короткий перегляд усієї Ант'я-ліли і на тому завершує книгу.
