пушпа-ґандга — пахощі квітів; ла — взявши; вахе — дме; малайа-павана — м'який вітрець; ґуру ха — ставши духовним вчителем; тару-латйа — дерева та ліани; ікгйа — вчить; нчана — танцювати.

М'яко віяв вітрець, розносячи пахощі квітів. Він став ґуру і вчив дерева й ліани танцювати.