вīкшйлаквта-мукга тава куала-рі-

ґаа-стгалдгара-судга хасітвалокам

даттбгайа ча бгуджа-даа-йуґа вілокйа

вакша рійаіка-рамаа ча бгавма дсйа

вīкшйа — побачивши; алака-вта-мукгам — обрамлене кучерями обличчя; тава — Твоє; куала-рі — красу сережок; ґаа-стгала — що спадають на Твої щоки; адгара-судгам — і нектар Твоїх вуст; хасіта-авалокам — Твій усміхнений погляд; датта-абгайам — що вселяє безстрашність; ча — і; бгуджа-даа-йуґам — дві руки; вілокйа — побачивши; вакша — груди; рій — красою; ека-рамаам — вселяючи тільки любовний потяг; ча — і; бгавма — ми стали; дсйа — Твої служанки.


Текст

«Любий Крішно, ми побачили Твоє вродливе обличчя, обрамлене кучерями, сережки, що спадають на Твої щоки, Твої нектарні вуста і красу Твого усміху, Твої руки, що вселяють безстрашність, і Твої широкі груди, чия краса збуджує любовний потяг, і через це ми віддались Тобі як Твої служниці».

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Цього вірша з «Бгаґаватам» (10.29.39) промовили ґопі, коли прийшли до Крішни, щоб танцювати з Ним танець раса.