нава-амбуда — щойно створена хмара; ласат — осяйна; дйуті — чиє сяйво; нава — нова; таіт — блискавка; маноджа — привабливе; амбара — чиє вбрання; су-чітра — чарівливий; муралī — з флейтою; спгурат — красуючись; арат — восени; аманда — яскравий; чандра — наче місяць; нана — чиє лице; майӯра — павича; дала — пером; бгӯшіта — прикрашений; су-бгаґа — гарних; тра — перлин; хра — намиста; прабга — блиском; са — Він; ме — Мій; мадана-мохана — Господь Крішна, що зачаровує Купідона; сакгі — подруженько; таноті — збільшує; нетра-спхм — бажання очей.

«Люба подруженько, сяйво Крішниного тіла яскравіше за сяйво молодої хмарини, а Його жовті шати привабливіші за раптовий спалах блискавки. Голову Його прикрашає павичеве перо, а на Його шиї красується намисто з блискучих перлин. Його обличчя, з красивою флейтою біля вуст, прекрасне, як повний осінній місяць. Такою вродою Мадана-мохана, що зачаровує Купідона, посилює прагнення Моїх очей бачити Його».