віхра-сура-дīрґгік — Ґанґа, що пливе на райських планетах; мама — Мого; мана-карі-індрасйа — розуму, що наче слон; й — Вона, хто; вілочана — погляд; чакорайо — Моїх двох очей, подібних до птахів чакора; арат-аманда- чандра-прабг — наче сяйво повного місяця восени; ура — Моїх грудей; амбара — наче небо; таасйа — на краю; ча — також; бгараа — оздоби; чру — прекрасних; тр-валī — наче зірок; май — Мною; унната — дуже піднесеними; мана-ратгаі — бажаннями розуму; ійам — це; аламбгі — здобута; с — Вона; рдгік — Шріматі Радгарані.

«Шріматі Радгарані — це Ґанґа, в якій насолоджується слон Мого розуму. Вона — сяйво осіннього повного місяця для птахів-чакор Моїх очей. Вона блискуча оздоба, яскрава краса зоряних розсипів окрай неба Моїх грудей. I ось сьогодні завдяки піднесеності Своїх думок Я здобув Шріматі Радгарані».