сад-ваатас тава джані пурушоттамасйа

пау стгітір мураліке саралсі джтй

касмт твай сакгі ґурор вішам ґхīт

ґопґан-ґаа-вімохана-мантра-дīкш

сат-ваата — дуже поважного роду; тава — твоє; джані — народження; пурушоттамасйа — Господа Шрі Крішни; пау — в руках; стгіті — оселя; мураліке — мила флейто; сарал — проста; асі — ти є; джтй — за народженням; касмт — чому; твай — тобою; сакгі — подружко; ґуро — від духовного вчителя; вішам — небезпечну; ґхīт — взяла; ґоп-аґан-ґаа-вімохана — щоб вводити в замішання громаду ґопі; мантра-дīкш — посвяту в мантру.


Текст

«Флейто, подруженько, схоже, ти походиш з дуже хорошого роду, бо живеш у руках Шрі Крішни. Ти від народження проста, в тобі немає кривизни. Чому ж ти взяла посвяту в таку лиху мантру, що зачаровує всіх ґопі?»

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Цього вірша («Відаґдга-мадгава»5.17) промовляє Шріматі Радгарані.