екасйа — одної особи; рутам — почуте; ева — неодмінно; лумпаті — забирає; матім — розум; кша іті — «Крішна»; нма-акшарам — літери імені; сндра-унмда — сильного шалу; парампарм — зливу; упанайаті — приносить; анйасйа — іншого; ваī-кала — переливи флейти; еша — оцей третій; сніґдга — що викликає любов; ґгана-дйуті — що сяє, наче блискавка; манасі — в розумі; ме — Моя; лаґна — прив'язаність; пае — в зображенні; вīкшат — від погляду; кашам дгік — ой, сором Мені; пуруша-трайе — до трьох чоловіків; раті — потяг; абгӯт — з'явився; манйе — гадаю; мті — смерть; рейасī — ліпше.

[Відчуваючи попередній потяг до Крішни (пурва-раґу), Шріматі Радгарані думала:] «Відколи Я почула ім'я якогось Крішни, Я геть збожеволіла. А крім Нього, ще один грає на флейті так, що її звук сповнює Моє серце шалом. Та є ще один, який вабить Мій розум щоразу, коли Я бачу на Його зображенні схоже на блискавку прекрасне сяйво, яке від Нього йде. Тож ганьба Мені, адже Я відчуваю потяг відразу до трьох. Гадаю, ліпше б Мені померти, аніж вкривати Себе таким соромом».