касйнубгво 'сйа на дева відмахе

тавґгрі-реу-спарадгікра

йад-вчгай рīр лаланчарат тапо

віхйа кмн сучіра дгта-врат

касйа — чого; анубгва — результат; асйа — цього змія (Калії); на — не; дева — Господи; відмахе — відаємо; тава-аґгрі — Твоїх лотосових стіп; реу — пилу; спараа — щоб доторкнутись; адгікра — право; йат — яке; вчгай — бажаючи; рī — богиня процвітання; лалан — найліпша з жінок; ачарат — виконувала; тапа — аскезу; віхйа — залишивши; кмн — усі бажання; су-чірам — дуже довго; дгта — незламно тримаючи; врат — обітницю.


Текст

Тоді Чайтан'я Махапрабгу сказав: «Господи, ми не знаємо, як змій Калія здобув таку нагоду отримати доторк пилу з Твоїх лотосових стіп. Задля такої нагоди богиня процвітання століттями віддавалась аскезам, відкинувши всі інші бажання і тримаючи суворі обітниці. Воістину, ми не знаємо, як це змій Калія дістав таку можливість».

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш із «Шрімад-Бгаґаватам»(10.16.36) промовили дружини змія Калії.