кп кара, прабгу, море, й том-саґе

сахіте н прі дукга вішайа-тараґе'

кп кара — будь ласка, прояви милість; прабгу — Господи; море — мені; й — піду; том-саґе — з Тобою; сахіте н прі — терпіти не можу; дукга — турботи; вішайа-тараґе — на хвилях матеріалістичного життя.


Текст

Брахмана став благати Господа Чайтан'ю Махапрабгу: «Дорогий Господи, будь ласка, пролий на мене милість і дозволь піти з Тобою. Я більше не можу терпіти хвиль страждань, які спричинює матеріалістичне життя».

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Цей опис стосується всіх, хоч би яким багатим чи заможним хто був. Нароттама даса Тгакура підтверджує це: сасра-вішнале, дів-ніі хій джвале. Він каже, що матеріалістичний спосіб життя викликає пекучий жар у серці. Від злигоднів життя в матеріальному світі не убезпечити себе нікому. Це правда, що з погляду багатства можна бути дуже щасливим і пишатись найрізноманітнішими здобутками, але при тому доводиться розподіляти вішаї, щоб задовольнити потреби тіла і численних родичів та підлеглих. Доводиться зазнавати стільки клопоту, щоб догодити іншим! Тому Нароттама даса Тгакура молиться: вішайа чгій кабе уддга ха'бе мана. Отже, треба звільнитись від матеріалістичного способу життя. Треба зануритись в океан трансцендентного блаженства. Iншими словами, трансцендентним блаженством не вдасться насолоджуватись, якщо не звільнитись від матеріалістичного способу життя. Можна зрозуміти, що брахмана Курма з матеріального погляду був дуже щасливий, тому він описав своє сімейне становище словами джанма-кула-дгана. Тепер, коли це все увінчалось славою, він хотів залишити ці всі матеріальні багатства. Він хотів мандрувати з Шрі Чайтан'єю Махапрабгу. За ведичною культурою, коли виповнилось п'ятдесят років, треба залишити сім'ю і піти в ліс Вріндавани, щоб присвятити решту свого життя на служіння Господеві.