йеш са еша бгаґавн дайайед ананта
сарвтманріта-падо йаді нірвйалīкам
те дустарм атітаранті ча дева-мй
наіш мамхам іті дгī ва-ґла-бгакшйе
йешм — душам, які повністю віддались; са — Він; еша — цей; бгаґавн — Верховний Бог-Особа; дайайет — може проявити милість; ананта — безмежний; сарва-тман — повністю, беззастережно; ріта-пада — ті, хто віддався під захист Господа; йаді — якщо; нірвйалīкам — без лицемірства; те — такі особи; дустарм — нездоланну; атітаранті — долають; ча — також; дева-мйм — ілюзорну матеріальну енерґію; на — не; ешм — цю; мама ахам — «моє» і «я»; іті — такий; дгī — інтелект; ва-ґла-бгакшйе — в тілі, яке стане їжею для собак і шакалів.
«Коли людина беззастережно віддається під захист лотосових стіп Верховного Бога-Особи, безмежно ласкавий Господь проливає на неї Свою безпричинну милість. Завдяки цьому вона може перетнути нездоланний океан невігластва. Ті, чий інтелект скерований лише на тіло, ті, хто думає: «Я тіло», годяться на їжу для собак та шакалів. Верховний Господь ніколи не дарує Своєї милості таким людям».
ПОЯСНЕННЯ: Верховний Господь ніколи не дарує благословень тим, хто тримається тілесного світогляду. Крішна чітко наказує в «Бгаґавад-ґіті»(18.66):
«Покинь усі різновиди релігії і просто віддайся Мені. Я звільню тебе від усіх гріхів. Не бійся»
Вірш, який зацитував Чайтан'я Махапрабгу («Шрімад-Бгаґаватам»2.7.42), пояснює значення слів Шрі Крішни. Крішна дарував Свою безпричинну милість Арджуні, щоб звільнити його від тілесного світогляду. Крішна робить це на самому початку «Бгаґавад-ґіти»(2.13), коли каже: дехіно 'смін йатг дехе каумра йаувана джар. У цьому тілі є власник. Не слід вважати тіло за самого себе. Це перше повчання, яке відданий повинен засвоїти. Той, хто дивиться на світ з тілесного рівня свідомості, нездатний пізнати своєї істинної сутності і взятись до любовного відданого служіння Господеві. Не піднявшись до трансцендентного рівня, годі сподіватись безпричинної милості Верховного Господа, і перетнути широкий океан матеріального невігластва не вдасться. Господь Крішна підтверджує це в «Бгаґавад-ґіті»(7.14): мм ева йе прападйанте мйм ет таранті те. Не віддавшись лотосовим стопам Крішни, нічого надіятись на звільнення з пазурів майі, ілюзорної енерґії. В «Шрімад-Бгаґаватам»(10.2.32) санн'ясі- майаваді, які помилково вважають себе звільненими від пазурів майі, названі вімукта-мніна. Насправді вони не звільнені, але думають, що звільнились і стали Самим Нараяною. На поверховий погляд здається, ніби вони пізнали, що вони не матеріальне тіло, а духовна душа, проте вони нехтують обов'язком духовної душі — служити Верховній Душі. Тому їхній інтелект все ще покриває скверна. Поки інтелект не очищено від скверни, за його допомогою не вдасться збагнути, що таке віддане служіння. Віддане служіння починається тоді, коли розум, інтелект і его цілковито очищені. Санн'ясі- майаваді не очищують свого інтелекту, розуму та его і тому не можуть взятись до служіння Господеві чи сподіватись безпричинної милості Господа. Хоча силою суворих аскез вони підіймаються на дуже високий рівень, вони й далі ширяють у царині матеріального світу, не маючи благословень лотосових стіп Господа. Iноді вони піднімаються до сяйва Брахмана, але їхній розум не очищений остаточно, і тому їм доводиться повертатись до матеріального існування.
Кармі цілковито перебувають на рівні тілесних уявлень про життя, і ґ'яні, хоча теоретично розуміють, що вони не тіло, також не мають знання про лотосові стопи Господа, тому що приділяють надмірну увагу безособистісному аспекту Абсолютної Iстини. Через це і кармі, і ґ'яні не заслуговують милості Господа і недостойні стати відданими. Отож Нароттама даса Тгакура каже: карма-ка джна-ка, кевала вішера бга — ті, хто став на шлях карма-канди (корисливої діяльності) і ґ'яна-канди (наукове розумування про трансцендентне), просто їдять із отруєних чаш. Вони приречені залишатись у матеріальному світі життя за життям, аж поки віддадуться під захист лотосових стіп Крішни. Це засвідчує «Шрімад Бгаґавад-ґіта»(7.19):
«Той, хто після численних народжень і смертей здобув істинне знання, віддається Мені, зрозумівши, що Я причина всіх причин і все суще. Такі великі душі трапляються дуже рідко».
