мйвдам асач-чгстра праччганна бауддгам учйате

майаіва віхіта деві калау брхмаа-мӯртін

мйвдам — філософію майавади; асат-страм — облудні писання; праччганнам — прихований; бауддгам — буддизм; учйате — сказано; май — мною; ева — тільки; віхітам — навчено; деві — богине матеріального світу; калау — в епоху Калі; брхмаа-мӯртін — маючи тіло брахмани.


Текст

[Господь Шіва сказав богині Дурзі, наглядачці матеріального світу]: «За епохи Калі я прибираю подоби брахмани і за допомогою облудних писань даю атеїстичне тлумачення Вед, схоже на філософію буддизму».

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Слово брхмаа-мӯртін в цьому вірші стосується до основоположника філософії майавади, Шанкарачар'ї, що з'явився на світ на півдні Iндії в області Малабар. Філософія майавади проголошує, що Верховний Господь, живі істоти і проявлений космос — це все перетворення ілюзорної енерґії. На підтримку цієї атеїстичної теорії майаваді посилаються на облудні писання, які відбирають у людей трансцендентне знання і розвивають у них прив'язаність до корисливої діяльності та умоглядного розумування.

Даний вірш становить цитату з «Падма Пурани», «Уттара- кганда»(25.7).