ПОЯСНЕННЯ: За описами ведичної літератури Верховний Бог-Особа має вічну, трансцендентну форму, що завжди сповнена блаженства і знання. Iмперсоналісти гадають, що «матеріальне» означає доступні нашому сприйняттю форми, а «духовне» означає відсутність форми. Однак слід зрозуміти, що поза матеріальною природою існує інша природа, духовна. Як у матеріальному світі є матеріальні форми, так у духовному світі є духовні форми. Це підтверджують усі ведичні писання. Духовні форми в трансцендентному світі не мають нічого спільного з неґативною концепцією безформності. Отже, той, хто не погоджується поклонятись трансцендентній формі Господа, приєднується до атеїстів.

На жаль, нині поклоніння формі Господа заперечують усі релігійні системи. Це є наслідком невігластва щодо Його трансцендентної форми. Першокласні матеріалісти (майаваді) вигадують п'ять окремих форм Господа, але, коли вони намагаються проголосити, що поклоніння таким уявним формам рівнозначне бгакті, вони одразу викривають свою ницість. Господь Шрі Крішна про це теж каже у «Бгаґавад- ґіті»(7.15): на м душктіно мӯг прападйанте нардгам. Через свій атеїзм філософи-майаваді позбавлені істинного знання, і тому віддані Господа не повинні навіть дивитись у їхній бік чи їх торкатись. Адже ці філософи заслуговують кари Ямараджі, півбога, що стежить за діяльністю грішників і судить їх. Занурені в діяльність, у якій немає ніякої відданості Господу, атеїсти-майаваді блукають всесвітом, народжуючись у різних видах життя. На таких живих істот чекає кара Ямараджі. Тільки відданим, що повсякчасно занурені в служіння Господеві, суд Ямараджі не загрожує.