тат — те; в — чи; ідам — це; бгувана-маґала — о найвище благо всього світу; маґалйа — задля добра; дгйне — в молитовному зосередженні; сма — певно; на — нас; дараітам — проявлена; те — Тобою; упсакнм — відданих, що присвятили себе відданому служінню; тасмаі — Йому; нама — всі поклони; бгаґавате — Верховному Богові-Особі; анувідгема — кланяємось, йдучи стопами ачарій; тубгйам — Тобі; йа — хто; андта — не дуже шанований; нарака-бгґбгі — особами, яким судилось потрапити до пекельних умов життя; асат-прасаґаі — що ведуть нелогічні розмови про Верховного Бога-Особу.

«О всеблагий! Задля нашого добра Ти даєш нам змогу поклонятись Тобі, являючи нам у нашому молитовному зосередженні Твій трансцендентний образ. Ми шанобливо схиляємось перед Тобою, Верховна Особо, і поклоняємось Тобі, кого за браком розуму не визнають імперсоналісти, що тим самим торують собі шлях до пекельного життя».