ПОЯСНЕННЯ: За тих днів не було банківської системи, як оце в західних країнах. Коли хтось заощаджував гроші, то віддавав їх на зберігання якому-небудь крамарю, найчастіше бакалійнику. Така була банківська система. Субуддгі Рая зберігав свої заощадження в торговця, а коли виникала потреба, брав і використовував. Людині, яка перебуває на відреченому ступені життя, не радять мати заощадження. Однак якщо гроші призначені на служіння Господу або вайшнаві, можна заощаджувати. Так діяв Субуддгі Рая, один із найдовіреніших відданих Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Тої самої засади дотримувався Шріла Рупа Ґосвамі, приділивши п'ятдесят відсотків своїх грошей на те, щоб для вдоволення Крішни слугувати брахманам та вайшнавам. Двадцять п'ять відсотків своїх заощаджень він віддав рідні, а ще двадцять п'ять відсотків дав зберігати крамареві. Це авторитетний спосіб розподілу своїх статків, схвалений в «Чайтан'я-чарітамріті». Кожен вайшнава, чи він на ступені зречення, чи на ступені ґріхастги, повинен діяти за цими засадами, що їх встановили попередні ачар'ї.