вайам ту — адже ми; на — ніколи; вітпйма — вдовольняємось; уттама- лока-вікраме — в діяннях та розвагах Верховного Бога-Особи; йат — що; ватм — слухачів; раса-джнм — знавців смаків; свду свду — дедалі смачніше; паде паде — щокроку.

«Ми не знаємо втоми, слухаючи про трансцендентні розваги Бога-Особи, що Йому здіймають хвалу молитви й гімни. Хто розвинув у собі смак до трансцендентних стосунків із Ним, безнастанно черпає насолоду з оповідей про Його розваги».