смаранта — згадуючи; смрайа ча — і нагадуючи; мітга — одне одного; аґга-оґга-харам — хто забирає у відданого все лихе; харім — Верховного Бога- Особу; бгактй — відданістю; саджтай — пробудженою; бгактй — відданістю; бібграті — володіє; утпулакм — збуджене екстазом; танум — тіло.

«Просто згадуючи і нагадуючи іншим про Верховного Бога- Особу, Харі, що забирає у відданого все лихе, чисті віддані проявляють у своїх тілах духовні ознаки любовного екстазу. Цього рівня досягають виконуючи реґламентоване віддане служіння, і поступово піднімаючись на рівень спонтанної любові».