бгайам — страх; двітīйа-абгінівеата — через хибне ототожнення себе з утвором матеріальної енерґії; сйт — виникає; īт — від Верховного Бога- Особи, Крішни; апетасйа — того, хто відцурався (зумовленої душі); віпарйайа — протилежного становища; асмті — брак розуміння свого зв'язку з Верховним Господом; тат-мйай — через ілюзорну енерґію Верховного Господа; ата — тому; будга — мудрий; бгаджет — нехай поклоняється; там — Йому; бгактй — відданим служінням; екай — не змішаним із кармою та ґ'яною; īам — Верховному Богові-Особі; ґуру — як духовному вчителю; деват — Божеству; тм — Наддуші.

«Коли жива істота приваблюється до відокремленої від Крішни матеріальної енерґії, її охоплює страх. Відчужена від Верховного Бога-Особи матеріальною енерґією, жива істота розвиває світогляд, що цілковито розходиться з істиною. Iншими словами, замість того, щоб бути вічним слугою Крішни, вона стає суперником Крішни. Це відомо як «віпарйайо 'смрітіх». Щоб виправити цю помилку, людина справді вчена й піднесена поклоняється Верховному Богові-Особі як своєму духовному вчителю, Божеству й джерелу життя. Вона поклоняється Господеві, виконуючи безкорисливе віддане служіння».