ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш походить із «Шрімад-Бгаґаватам»(8.1.10). Комуністи й соціалісти намагаються пропаґувати ідеї загальнонародної або ж державної власності на все. Ці ідеї недосконалі. Розвинувши цю ідею далі, ми з'ясовуємо, що все належить Богові. Ця філософія становить досконалість комуністичної ідеї. У цьому вірші добре пояснено суть «Шрімад-Бгаґаватам». Кожен з нас повинен задовольнятись тим, що приділив нам Верховний Бог-Особа. Ми не повинні зазіхати на чуже. Цю просту ідею можна втілити в нашому щоденному житті. Уряд повинен приділити кожному земельну ділянку, і в кожного повинно бути кілька корів. Обробляючи землю та доглядаючи корів, слід добувати собі свій насущний хліб. А фабричну продукцію слід вважати за власність Верховного Бога-Особи, тому що всі матеріали належать Верховному Господу. Насправді штучно щось фабрикувати немає потреби, але якщо таку продукцію випускають, її слід вважати за власність Верховного Господа. Духовний комунізм визнає вище право власності Верховного Господа. Господь Крішна пояснює в «Бгаґавад-ґіті»(5.29):

«Якщо людина повністю усвідомила Мене і знає, що Я Верховний, хто насолоджується всіма жертвопринесеннями й аскезами, що Я Всевишній Господь усіх планет та півбогів і що Я благодійник та доброзичливець усіх живих істот, — то вона досягає вмиротворення і звільняється від матеріальних страждань».

«Шрімад-Бгаґаватам» пояснює, що ніхто не має права проголошувати будь-що своєю власністю. Те, що ми проголошуємо своєю власністю, насправді належить Крішні. Треба задовольнятись тим, що приділяє Верховний Господь, і не треба зазіхати ні на що чуже. Це приведе до миру в усьому світі.