йасйнана макара-куала-чру-кара-

бгрджат-капола-субгаґа са-вілса-хсам

нітйотсава на татпур дібгі пібантйо

нрйо нар ча мудіт купіт німе ча

йасйа — Крішни; нанам — лице; макара-куала — сережками в формі акул; чру — прикрашені; кара — вуха; бгрджат — сяючи; капола — щоки; су-бгаґам — ніжні; са-вілса-хсам — з радістю усміхаючись; нітйа-утсавам — в кому завжди триває радісне свято; на — не; татпу — задоволені; дібгі — очима; пібантйа — п'ючи; нрйа — жіноцтво; нар — чоловіки; ча — і; мудіт — втішені; купіт — дуже сердиті; німе — творця очей, що кліпають; ча — також.


Текст

«Усі чоловіки та жінки постійно насолоджувались вродою осяйного обличчя Господа Крішни та Його сережками в формі акул, що гойдалися в Його вухах. Його прекрасні риси, Його щоки та Його грайливі усміхи утворювали постійне свято для очей, і кліпання повік ставало перешкодою, що заважала споглядати цю красу. Це викликало в чоловіків та жінок гнів на творця [Господа Брахму]».

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Це вірш із «Шрімад-Бгаґаватам»(9.24.65).