бгавад-відг бгґаватс тīртга-бгӯт свайа прабго
тīртгī-курванті тīртгні свнта-стгена ґад-бгт
бгават-відг — як ти; бгґават — піднесені віддані; тīртга-бгӯт — уособлені місця прощі; свайам — особисто; прабго — пане; тīртгī-курванті — перетворюють на святі місця прощі; тīртгні — усі святі місця; сва-анта- стгена — тим, хто перебуває в їхніх серцях; ґад-бгт — Господом Вішну, що тримає булаву.
«Такі святі, як ти, самі є святими місцями. Завдяки своїй чистоті вони постійно подорожують з Верховним Господом і тому здатні очищувати навіть святі місця».
ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш промовив Махараджа Юдгіштгіра, звертаючись до Відури («Шрімад-Бгаґаватам»1.13.10). Відура повернувся додому з прощі по святих місцях, і так Махараджа Юдгіштгіра привітав свого святого дядька. По суті, Махараджа Юдгіштгіра сказав: «Дорогий повелителю, Відуро, ти сам — наче святе місце, тому що ти піднесений відданий. Такі люди, як ти, завжди носять Господа Вішну в серці. Ти здатний оживити всі святі місця, після того як їх осквернили своїми гріхами паломники».
Грішник іде до святого місця, щоб очиститись. У святому місці багато святих людей і храмів Господа Вішну, однак його оскверняють гріхи численних відвідувачів. Коли до святого місця приходить піднесений відданий, він знешкоджує всі гріхи прочан. Через це Махараджа Юдгіштгіра вітає Відуру такими словами.
Піднесений відданий носить Господа Вішну у своєму серці і тому схожий на ходячий храм чи ходячого Вішну. Піднесеному відданому немає потреби ходити до святих місць, бо кожне місце, в якому він перебуває, освячується. Щодо цього Нароттама даса Тгакура каже: тīртга-йтр парірама, кевала манера бграма — відвідини святих місць — це просто ще один різновид ілюзії. Якщо піднесеному відданому немає потреби ходити до святого місця, чому ж він таки йде туди? Відповідь у тому, що він іде туди очистити це місце.
