та матвтмаджам авйакта мартйа-ліґам адгокшаджам

ґопіколӯкгале дмн бабандга пркта йатг

там — Його (Крішну); матв — вважаючи; тмаджам — своїм сином; авйактам — непроявленого; мартйа-ліґам — проявленого наче смертний; адгокшаджам — недосяжного чуттям; ґопік — матір Яшода; улӯкгале — до ступи; дмн — мотузкою; бабандга — прив'язала; прктам — звичайну дитину; йатг — немов.


Текст

«Хоча Крішна недосяжний для чуттів і не являє Себе людям, Він прибирає подобу людини з матеріальним тілом. Отож матір Яшода вважала Господа Крішну своїм сином і прив'язала Його мотузкою до дерев'яної ступи, наче звичайну дитину».

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш із «Шрімад-Бгаґаватам»(10.9.14) говорить про те, що Господь Крішна проявляв Себе перед матір'ю Яшодою наче звичайна дитина. Він розважався, наче пустотливий хлопчик, крадучи масло і розбиваючи горщики з маслом. Незадоволена цим матір Яшода хотіла прив'язати Господа до ступи, в якій розтирали спеції. Iншими словами, вона вважала Верховного Бога-Особу звичайною дитиною.