джīва, īвара-таттва — кабгу нахе 'сама'

джвалад-аґні-рі йаічге спгуліґера 'каа'

джīва — жива істота; īвара-таттва — і Верховний Бог-Особа; кабгу — хоч коли; нахе — не; сама — рівні; джвалат-аґні-рі — велике полум'я; йаічге — як; спгуліґера — іскри; каа — часточка.


Текст

Живу істоту і Абсолютного Бога-Особу ніколи не слід рівняти, як іскорку ніколи не слід рівняти до цілого вогнища.

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Санн'ясі-майаваді вважають, що вони Брахман, і безпідставно іменують себе Нараяною. Учні школи майавади, прихильники монізму (їх називають смарта-брахманами), — це зазвичай брахмани-господарі, що вважають санн'ясі-майаваді за втілених Нараян і кланяються їм. Шрі Чайтан'я Махапрабгу заперечив проти цього неавторитетного звичаю, наголошуючи на тому, що санн'ясі — це всього- на-всього маленька частка Всевишнього (чіт-каа джīва). Iншими словами, санн'ясі — не хто інший, як звичайна жива істота. Він аж ніяк не Нараяна, як оце корпускула сонячного світла — аж ніяк не саме Сонце. Жива істота становить лише часточку Абсолютної Iстини, тому на жодному рівні досконалості жива істота не може стати Верховним Богом-Особою. Вайшнавське вчення завжди засуджує цю ідею майавади. Сам Шрі Чайтан'я Махапрабгу заперечив цю філософію. Коли майаваді приймають санн'ясу і починають вважати себе Нараяною, вони так бундючаться, що навіть не заходять до храму Нараяни поклонитись. Вони тішать себе хибною думкою, що вони — Сам Нараяна. Хоча санн'ясі-майаваді можуть віддавати шану іншим санн'ясі і називати їх Нараяною, вони не заходять до храму Нараяни, щоб віддати шану Йому. Ці санн'ясі-майаваді гідні всілякого осуду, їх вважають демонами. Веди чітко стверджують, що живі істоти являють собою підпорядковані невід'ємні часточки Всевишнього. Еко бахӯн йо відадгті кмн — Верховна Iстота, Крішна, підтримує всі живі істоти.