"уттама ха хīна карі' мнаха панре
ачіре карібе кша томра уддгре"
тра даінйа декгі' — побачивши їхнє смирення; уні' — чи навіть почувши про нього; пша — камінь; бідаре — тане; мі — Я; туша ха — бувши дуже задоволений; табе — тоді; кахілу дохре — сказав їм обом; уттама ха — насправді бувши дуже піднесеними в усьому; хīна — нижчі; карі' — видаючи себе; мнаха — вважаєте; панре — себе; ачіре — дуже скоро; карібе — зробить; кша — Господь Крішна; томра — вас; уддгре — звільнення.
Насправді смирення цих братів могло б розтопити камінь. Дуже задоволений їхньою поведінкою, Я сказав їм: «Хоча ви обидва дуже піднесені, ви вважаєте себе низькими людьми, і тому Крішна дуже скоро звільнить вас».
ПОЯСНЕННЯ: Такі якості має чистий відданий. Людина може бути матеріально дуже багата, досвідчена, сильна і освічена, але якщо незважаючи на це все вона вважає себе нижчою за солому на вулиці, вона привертає увагу Шрі Чайтан'ї Махапрабгу чи Господа Крішни. Хоча Махараджа Пратапарудра був цар, він узяв мітлу і став підмітати дорогу перед ратгою (колісницею) Господа Джаґаннатги. Цим смиренним служінням цар глибоко задовольнив Шрі Чайтан'ю Махапрабгу, і тому Господь обійняв його. Шрі Чайтан'я Махапрабгу вчить, щоб відданий ніколи не пишався матеріальною силою. Відданий повинен розуміти, що матеріальна сила — це результат колишніх хороших вчинків (карми), а через те минуща. Все матеріальне багатство людини може зникнути будь-якої миті, тому відданий ніколи не гордиться таким багатством. Він завжди смиренний та скромний і вважає себе нижчим за соломинку. Цим відданий здобуває право повернутись додому, до Верховного Бога.
