сеі бгіте хта дій пгала параіл

кша-йоґйа нахе, пгала апавітра хаіл

сеі бгіте — до цієї стелі; хта дій — доторкнувшись рукою; пгала — плоди; параіл — торкнув; кша-йоґйа нахе — не годяться, щоб пропонувати Крішні; пгала — плоди; апавітра хаіл — осквернились.


Текст

Торкнувшись одвірка, ти потім доторкнувся до кокосів. Тепер їх вже не можна пропонувати Крішні, бо вони осквернені».

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Шріла Бгактісіддганта Сарасваті Тгакура зазначає, що Раґгава Пандіта не був просто хворим на манію чистоти. Він не належав до матеріального світу. Якщо хтось на низькому рівні свідомості визнає щось за духовне, коли насправді воно матеріальне, це називають бгаума іджйа-дгī. Раґгава Пандіта — це вічний слуга Крішни, і він усе бачив у зв'язку зі служінням Господу. Він був постійно занурений у трансцендентні думки про те, як завжди і в усьому служити Крішні. Iноді неофіти, віддані на нижчому рівні, намагаються наслідувати Раґгаву Пандіту, залишаючись у царині матеріальної чистоти й нечистоти. Таке наслідування нікому не допоможе. Як пояснено в «Чайтан'я-чарітамріті»(Ант'я-ліла4.174), бгадрбгадра-васту-джна нхіка `пркте' — на трансцендентному рівні немає вищого й нижчого, чистого й нечистого. На матеріальному рівні розрізняють хороше й погане, але на духовному рівні все має одну й ту саму природу.

«Всі поняття про хороше й погане в матеріальному світі — це умоглядні вигадки. Тому казати: «Це добре, а це погано» — завжди помилка». (Ч.ч.Ант'я4.176).