твайопайукта-сраґ-ґандга- всо 'лакра-чарчіт

уччгіша-бгоджіно дсс тава мй джайема хі

твай — Тобою; упайукта — використані; срак — ґірлянди; ґандга — пахощі, як оце сандалова паста; вса — одяг; алакра — прикраси; чарчіт — прикрашаючись; уччгіша — залишки їжі; бгоджіна — з'їдаючи; дс — слуги; тава — Твої; мйм — ілюзорну енерґію; джайема — подолаємо; хі — певно.


Текст

«Дорогий Господи, Твої слуги можуть користуватись ґірляндами, парфумами, шатами, оздобами й такими іншими речами, які були піднесені Тобі. Вживаючи такі речі і харчуючись рештками їжі, яку Ти залишив, ми зможемо подолати ілюзорну енерґію».

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Це цитата із «Шрімад-Бгаґаватам»(11.6.46). У русі Харе Крішна надзвичайно важливо повторювати чи співати маха-мантру Харе Крішна, в екстазі танцювати і їсти рештки їжі, піднесеної Господеві. Людина може бути неписьменною чи нездатною зрозуміти філософію, але якщо вона вдається до цих трьох речей, вона неодмінно звільниться найближчим часом.

Цього вірша сказав Уддгава Господеві Крішні. Він промовив цього вірша, коли Господь Крішна розповідав «Уддгава-ґіту». Тоді виникли деякі проблеми у Двараці, і Господь Крішна вирішив залишити матеріальний світ, пішовши до духовного. Уддгава розумів, що відбувається, і тому прийшов поговорити з Верховним Богом-Особою. Зацитований тут вірш становить уривок з їхньої розмови. Розваги Шрі Крішни в матеріальному світі називають праката-ліла (проявлені розваги), а Його розваги в духовному світі називають апраката-ліла (непроявлені розваги). «Непроявлені розваги» означає, що вони закриті від наших очей. Розваги Господа Крішни не йдуть у небуття. Вони тривають далі, так само як Сонце світить постійно, але коли Сонце з'являється перед нашими очима, ми це називаємо днем (проявленим світлом Сонця), а коли Сонця немає перед нашими очима, ми це називаємо ніччю (непроявленим світлом Сонця). Ті, хто перебувають понад царством ночі, завжди живуть у духовному світі, де Господні розваги перед ними проявлені постійно. Про це каже і «Брахма- самхіта»(5.37–38):

«Я поклоняюсь Ґовінді, первинному Господеві. Він живе у Своєму царстві, на Ґолоці, разом із Радгою — втіленням енерґії екстазу (хладіні), схожою на Його власну духовну постать. Їх оточують повірниці Радги — поширення Її тіла, наснажені вічнорадісною духовною расою. Я поклоняюсь первинному Господеві, Ґовінді, Ш'ямасундарі, Самому Крішні, з Його незліченними незбагненними якостями, що Його в найглибшому куточку свого серця завжди бачить чистий відданий, чиї очі відданості зволожені бальзамом любові».