море дж каріл сабе кару карій
т-сабра боле лікгі нірладжджа ха-ій
море — мені; дж — наказ; каріл — дали; сабе — усі; кару — милостиві; карій — роблячи так; т-сабра — їх усіх; боле — за наказом; лікгі — пишу; нірладжджа — без сорому; ха-ій — ставши.
ПОЯСНЕННЯ: Писати про трансцендентні розваги Верховного Бога-Особи — це завдання незвичайне. Не отримавши повноважень від старших осіб, піднесених відданих, писати трансцендентні твори неможливо, тому що така література повинна бути поза критикою, тобто вільна від усіх вад, що притаманні зумовленій душі: від помилок, ілюзії, обману та недосконалого чуттєвого сприйняття. Слова Крішни та учнівської послідовності, що передає накази Крішни, сповнені справжнього авторитету. Бути вповноваженим творити трансцендентну літературу — це привілей, яким письменник може надзвичайно пишатись. Але Крішнадаса Кавіраджа Ґосвамі, як смиренний вайшнава, отримавши такі повноваження, дуже ніяковів від того, що розповідати про ігри Господа Чайтан'ї Махапрабгу випало саме йому.