пґала ха-іл мі, дгаірйа нхі мане
ета чінті' ніведілу ґурура чарае
пґала — безумець; ха-іл — Я став; мі — Я; дгаірйа — терпіння; нхі — не; мане — в розумі; ета — так; чінті' — міркуючи; ніведілу — Я звернувся; ґурура — духовного вчителя; чарае — до його лотосових стіп.
Я побачив, що, повторюючи святе ім'я, збожеволів, і одразу ж прийшов до лотосових стіп духовного вчителя запитати про це.
ПОЯСНЕННЯ: Шрі Чайтан'я Махапрабгу, як ідеальний наставник, показує нам, які повинні бути стосунки учня з духовним вчителем. Коли в учня виникає який-небудь сумнів, йому слід розвіяти його, звернувшись до духовного вчителя. Шрі Чайтан'я Махапрабгу розповів, що співаючи святе ім'я і танцюючи, Він поринув у свого роду екстатичний шал, можливий тільки для звільненої душі. Але навіть на рівні звільнення Він з усіма сумнівами звертався до Свого духовного вчителя. Отже, за жодних обставин, навіть на рівні звільнення, ми не повинні вважати себе незалежними від духовного вчителя. Щойно виникає хоч який сумнів щодо нашого розвитку в духовному житті, треба звертатись до нього.
