ПОЯСНЕННЯ: Санн'ясі-вайшнава, чи вайшнава на другому рівні розвитку духовного знання, може розрізнити чотири категорії істот: Верховного Бога-Особу, відданих, невинних та заздрісних, — і з кожним з них він поводиться по-своєму. Верховного Бога він намагається глибше полюбити, з відданими намагається дружити, серед невинних — проповідувати свідомість Крішни, але заздрісних людей, ворожих до руху свідомості Крішни, він уникає. Господь Чайтан'я Махапрабгу Сам подавав приклад такої поведінки. Через це Пракашананда Сарасваті й запитував, чому Господь не спілкується і навіть не розмовляє з ними. Чайтан'я Махапрабгу на власному прикладі засвідчив, що проповідник руху свідомості Крішни загалом не повинен марнувати свого часу на розмови з санн'ясі-майаваді. Але коли виникає суперечка на основі шастр, вайшнава повинен взяти слово і розбити їхні філософські погляди.

На думку санн'ясі-майаваді ведичним є тільки той санн'ясі, який бере санн'ясу в учнівській послідовності від Шанкарачар'ї. Iноді вони з викликом заявляють, що санн'ясі-проповідники руху свідомості Крішни несправжні, тому що не належать до брахманських родин. Майаваді не дають санн'яси тим, хто не походить із брахманської родини. Проте, на жаль, вони не знають, що нині всі народжуються шудрами (калау ӯдра-самбгава). Треба визнати, що за цієї епохи брахманів немає, бо ті, що називають себе брахманами на підставі свого походження, не мають брахманічних якостей. Однак якщо людина народилась навіть не в брахманській родині, але має брахманічні якості, її слід визнати за брахману, що підтверджує Шріла Нарада Муні та великий святий Шрідгара Свамі. Те саме сказано і в «Шрімад-Бгаґаватам». I Нарада Муні, і Шрідгара Свамі одностайно сходяться на тому, що брахманою слід визнавати не за походженням, а за брахманічними якостями. Тому в нашому русі свідомості Крішни ми ніколи не даємо сан санн'яси людині, яка попередньо не довела своїх брахманічних якостей, визначених у писаннях. Хоча не викликає заперечень те, що санн'ясу може прийняти тільки брахмана, не можна погодитись із принципом, за яким недостойного вихідця з брахманської сім'ї визнають за брахману, а людину з брахманічними якостями, народжену не в брахманській сім'ї, — ні. Рух свідомості Крішни твердо тримається вказівок «Шрімад-Бгаґаватам», уникаючи облудних єресей та вигаданих суджень.