ПОЯСНЕННЯ: У своєму коментарі «Анубгаш'я» Шрі Бгактісіддганта Сарасваті Тгакура описує Панча-таттву так: «Верховний володар енерґій, Бог-Особа, для того щоб насолодитись п'ятьма різновидами розваг, проявляє Себе в постатях Панча-таттви. Насправді між ними немає різниці, бо вони перебувають на абсолютному рівні. Однак для того, щоб насолодитись різними духовними настроями (расами), вони, кидаючи виклик імперсоналістам, проявляють між собою духовні відмінності. У Ведах сказано: парсйа актір вівідгаіва рӯйате — «Різні енерґії Верховного Бога-Особи відомі в різних проявах». З цього твердження Вед зрозуміло, що в духовному світі існує вічне розмаїття настроїв, або смаків. I Шрі Ґауранґа, і Шрі Ніт'янанда, і Шрі Адвайта, і Шрі Ґададгара, і Шріваса Тгакура перебувають на одному рівні, проте визначаючи духовні відмінності між ними, слід розуміти, що Шрі Чайтан'я Махапрабгу — це форма відданого, Ніт'янанда Прабгу проявляється у формі духовного вчителя відданого, Адвайта Прабгу — це форма втілення-відданого (бгакти), Ґададгара Прабгу — це енерґія бгакти, а Шріваса Тгакура — це чистий відданий. Отже, між ними існують духовні відмінності. Бгакта-рупа (Шрі Чайтан'я Махапрабгу), бгакта-сварупа (Шрі Ніт'янанда Прабгу), бгакта-аватара (Шрі Адвайта Прабгу) описані як Сам Верховний Бог-Особа, Його безпосередній прояв та Його довершене поширення. Усі Вони належать до категорії Вішну. Хоча духовна та межова енерґії Верховного Бога-Особи невідмінні від Верховного Бога-Особи Вішну, вони підпорядковані, а Господь Вішну — панівна істота. Через це, хоча вони перебувають на одному рівні з Господом, вони, щоб дати Йому змогу насолоджуватись трансцендентними смаками, проявляють себе інакше, ніж Він. Однак насправді між ними не може бути різниці, бо того, хто поклоняється, і того, кому поклоняються, на жодному ступені не розділити. На абсолютному рівні неможливо осягнути когось одного з них без іншого.