ПОЯСНЕННЯ: Iснують різні таттви, чи істини, в тому числі іша-таттва, джіва-таттва та шакті-таттва. Iша- таттва стосується до Верховного Бога-Особи Вішну, найвищої живої сили. У «Катга Упанішаді» сказано: нітйо нітйн четана четаннм — «Верховний Бог-Особа — це найвища з вічних і живих сил». Живі істоти також вічні і також жива сила, але з кількісного погляду вони крихітні, тоді як Верховний Господь — найвища жива сила і найвищий з вічних. Найвищий з вічних ніколи не приймає тіла з тимчасової матеріальної природи, тоді як живі істоти, невід'ємні частки найвищого з вічних, схильні до цього. Отже, згідно з ведичними мантрами, Верховний Господь — це верховний повелитель незліченних живих істот.

Однак філософи-майаваді намагаються ставити на один рівень крихітні живі істоти і найвищу живу істоту. Вони вважають, що між ними немає різниці, і тому їхню філософію називають адвайта-вада, або монізм. Насправді ж відмінність існує. Цей вірш призначений насамперед на те, щоб дати філософу-майаваді можливість зрозуміти, що Верховний Бог- Особа — це найвищий повелитель. Верховний повелитель, Бог-Особа, — це Сам Крішна, але у трансцендентній розвазі Він прибрав форму відданого, Господа Чайтан'ї Махапрабгу.

Як сказано у «Бгаґавад-ґіті», коли Верховний Бог-Особа Крішна приходить на цю планету в подобі, яка точно скидається на людську, деякі негідники вважають Його за одного з звичайних людей. Того, хто тримається такої помилкової думки, названо мудга, або дурень. Отож не слід триматись безглуздої думки, що Чайтан'я Махапрабгу — звичайна людина. Він увійшов в екстаз відданого, але Він Верховний Бог- Особа. З часів Чайтан'ї Махапрабгу з'являлось багато підробних утілень Крішни, нездатних зрозуміти, що Чайтан'я Махапрабгу — це Сам Крішна, а не звичайна людина. Люди меншого розуму, рекламуючи як Бога якусь людину, фабрикують власних «богів». Цим вони чинять помилку. Тому вжиті тут слова тра уддга калевара застерігають: тіло Чайтан'ї Махапрабгу не матеріальне, воно чисто духовне. Отож не можна вважати Чайтан'ю Махапрабгу за звичайного відданого, хоча Він і прибрав подоби відданого. Та разом з тим слід твердо усвідомити: хоча Чайтан'я Махапрабгу — Верховний Бог-Особа, Він увійшов в екстаз відданого, і тому слід розуміти Його ігри правильно і не ставити Його в точно таке саме становище, що й Крішну. Отак, коли до Шрі Крішни Чайтан'ї Махапрабгу звертались як до Крішни чи Вішну, Він затуляв вуха, щоб не чути, як Його називають Верховним Богом-Особою. Є громада відданих, ґауранґа- наґарі, які розігрують на сцені ліли Крішни, використовуючи віґраху (форму) Чайтан'ї Махапрабгу. Це помилка, яку в термінах відданого служіння називають расабгаса. Коли Чайтан'я Махапрабгу старається насолоджуватись як відданий, не слід Його турбувати, звертаючись до Нього як до Верховного Бога-Особи.