ПОЯСНЕННЯ: «Брахма-самхіта» (5.46) порівнює вішну- таттву, категорію Абсолютного Бога-Особи, до світильників, тому що всі поширення Господа всебічно рівні своєму началові. Світильник своїм полум'ям може запалити безліч інших, та хоча вони й не поступаються нічим першому, все ж таки світильник, від чийого вогню запалено решту, слід вважати за первинний. Так само Верховний Бог-Особа поширює Себе в довершені форми вішну-таттви, і хоча Вони всі рівні на силі, первинного всевладного Бога-Особу вважають за начало. Ця аналогія пояснює також природу втілень якостей матеріальної природи, як то Господь Шіва та Господь Брахма. За Шрілою Джівою Ґосвамі, амбгос ту тамо-'дгішгнатвт каджджаламайа-сӯкшма-дīпа-ікг-стгнīйасйа на татг смйам — «Шамбгу-таттва, або принцип Господа Шіви, подібний до світильника, вкритого кіптявою, тому що він відповідає за ґуну невігластва. Світла такий світильник дає дуже небагато, тому могутності Господа Шіви не зрівняти з могутністю начала Вішну».