ПОЯСНЕННЯ: Як оце безкрая земля являє собою джерело сировини для всіх глиняних горщиків, так і Верховна Душа являє собою сукупність усієї субстанції, з якої постають усі індивідуальні живі істоти. Причина всіх причин, Верховний Бог-Особа є причина живих істот. Це підтверджено в «Бгаґавад-ґіті»(7.10), де Господь каже: бīджа м сарва-бгӯтнм («Я — сіŸм'я всіх живих істот»), а також в Упанішадах, які проголошують: нітйо нітйн четана четаннм («Господь — найвищий провідник усіх вічних живих істот»).

Господь — пристановище всього космічного прояву, всієї живої й неживої природи. Послідовники філософії вішіштадвайта-вада пояснюють на підставі «Веданта-сутри», що, хоча жива істота має два типи тіл — тонке (складене з розуму, інтелекту й оманного его) та грубе (складене з п'яти першоелементів) — і живе, відповідно, у трьох тілесних вимірах (грубому, тонкому й духовному), вона при тому являє собою духовну душу. Так само, Верховний Бог-Особа, що з Нього походять матеріальні та духовні світи, являє Собою Верховний Дух. Як індивідуальна душа майже тотожна своїм грубому й тонкому тілам, так само Верховний Господь майже тотожний матеріальному й духовному світам. Матеріальний світ, сповнений зумовлених душ, які намагаються підкорювати собі матерію, — це прояв зовнішньої енерґії Верховного Господа, а духовний світ, сповнений досконалих слуг Господа, — прояв Його внутрішньої енерґії. Всі живі істоти — крихітні іскорки Верховного Бога-Особи, отже Господь — це Верховна Душа і матеріального, і духовного світів. Вайшнави — послідовники Господа Чайтан'ї — над усе ставлять вчення ачінт'я-бгедабгеда-таттва, яке проголошує, що Верховний Господь, як причина й наслідок усього сущого, незбагненно єдиний зі Своїми проявами і водночас відмінний від них.