табе сапта-прахара чгіл прабгу бгввее
йатг татг бгакта-ґаа декгіла віеше
табе — по тому; сапта-прахара — двадцять одну годину; чгіл — залишався; прабгу — Господь; бгва-вее — в екстазі; йатг — хоч би де; татг — скрізь; бгакта-ґаа — віддані; декгіла — бачили; віеше — конкретно.
ПОЯСНЕННЯ: У кімнаті Божеств за Їхнім троном повинно стояти ложе для Божеств. (Це правило слід негайно запровадити в усіх наших центрах. Не має значення, велике ложе чи маленьке, — воно повинно легко поміщатись у кімнаті Божеств; у будь-якому разі повинно бути принаймні маленьке ліжко.) Одного дня в домі Шріваси Тгакури Господь Чайтан'я Махапрабгу сів на ложе Вішну і всі віддані почали поклонятись Йому ведичними мантрами «Пуруша-сукти», що починається зі слів сахасра-īрш пуруша сахасркша сахасра- пт. Цю веда-стуті треба також за змогою запроваджувати для встановлення Божеств. Під час омивання Божества всі священики та віддані повинні декламувати цю «Пуруша- сукту» і поклонятись Божеству відповідними підношеннями, як оце квіти, фрукти, куріння, предмети для араті, найвед'я, вастра та прикраси. Усі віддані поклонялись Господеві Чайтан'ї Махапрабгу таким чином, і Господь не виходив з екстазу сім прахар, тобто двадцять одну годину. Він скористався з цієї нагоди, щоб показати відданим, що Він — відначальний Верховний Бог-Особа, Крішна, джерело всіх втілень, як засвідчено в «Бгаґавад-ґіті» (10.8) (аха сарвасйа прабгаво матта сарва правартате). Усі форми Верховного Бога-Особи, тобто всі вішну-таттви, постають із тіла Господа Крішни. Господь Чайтан'я Махапрабгу виявив усі потаємні бажання відданих, і всі вони повністю переконались у тому, що Господь Чайтан'я — це Верховний Бог-Особа.
Деякі віддані називають цей прояв Господнього екстазу сата-прахарія бгава, тобто «двадцятиодногодинний екстаз», а інші називають його махабгава-пракаша чи маха-пракаша. Ця сата-прахарія бгава описана в «Чайтан'я-бгаґаваті», Мадг'я- кганді, главі дев'ятій. Там згадано, що Шрі Чайтан'я Махапрабгу благословив служницю на ім'я Духкгі, давши їй ім'я Сукгі. Він покликав Кголавечу Шрідгару і показав йому Свій прояв маха-пракаша. Після того Він покликав Мурарі Ґупту і показав йому Себе в подобі Господа Рамачандри. Також Він дав благословення Харідасі Тгакурі і попрохав Адвайту Прабгу пояснити «Бгаґавад-ґіту» як вона є (ґīтара сатйа-пга), а крім того виявив особливу ласку до Мукунди.