ПОЯСНЕННЯ: Шастри яванів, тобто м'ясоїдів, — це не вічні писання. Їх понаписували недавно, і іноді вони суперечать самі собі. Явани мають три писання: Старий Заповіт, Новий Заповіт і Коран. Їхнє написання має свою історію — вони не вічні, на відміну від ведичної науки. Тому, хоча вони наводять певні докази та міркування, вони не дуже логічні і не трансцендентні. Отож сучасні люди, що досягнули високого рівня розвитку в науці та філософії, відвертаються від цих писань як від неспроможних.

Iноді християнські священики, приходячи до нас, запитують: «Чому наші послідовники нехтують наші писання і визнають ваші?» Але коли ми їх запитуємо: «У вашій Біблії сказано «Не вбивай». Чому ж ви щодня вбиваєте стільки тварин?» — вони не можуть відповісти. Дехто з них відповідає безпідставним твердженням про те, що тварини не мають душі. Однак тоді ми запитуємо їх: «З чого ви робите висновок, що тварини не мають душі? Тварини за своєю природою схожі на дітей. Невже це означає, що людські діти також не мають душі?» У ведичних писаннях сказано, що в тілі перебуває власник тіла — душа. У «Бгаґавад-ґіті» (2.13) є такі слова:

«Як у цьому тілі душа переходить з дитячого тіла в юнацьке, а тоді в старече, так і під час смерті вона переходить в інше тіло. Такі зміни не турбують того, хто пізнав свою духовну природу».

Тіло змінюється, прибираючи різного вигляду, тому що в тілі перебуває душа. Душа є в тілі кожної живої істоти: і звіра, і дерева, і птаха, і людини. Ця душа переселяється з одного тіла до іншого. Коли писання яванів, а саме Старий Заповіт, Новий Заповіт і Коран, не можуть задовольнити цікавість допитливих послідовників, люди глибоких наукових та філософських знань природно втрачають віру в такі писання. У бесіді зі Шрі Чайтан'єю Махапрабгу казі це визнав. Казі був дуже розумною людиною. Він повністю усвідомлював своє становище, як то видно з вірша далі.