ПОЯСНЕННЯ: Раніше в Iндії, навіть по глухих селах, індуїстські та мусульманські громади співіснували напрочуд мирно, зав'язуючи між собою дружні стосунки. Молодь називала сільських старійшин чч або кк, «дядько», а ровесники називали одне одного дд, «брат». Стосунки між людьми були дуже дружні. Iндуські родини навіть запрошували до себе мусульман, а мусульманські — індусів. I індуси, і мусульмани на різні святкові події ходили на такі запрошення одне до одного в гості. Ще навіть п'ятдесят чи шістдесят років тому стосунки між індусами й мусульманами були дуже дружні і між ними не виникало ніякого тертя. В давній історії Iндії ми не бачимо ніяких індусько-мусульманських сутичок, навіть за часів мусульманського правління. Конфлікт між індусами і мусульманами створили безчесні політики, передусім чужоземні правителі. Поступово ситуація погіршилась так, що Iндію розділено на Iндостан і Пакистан. На щастя, за допомогою засобів руху Харе Крішна ще можна об'єднати не тільки індусів і мусульман, а й взагалі всі громади та нації на міцній основі любові до Верховного Бога.