ПОЯСНЕННЯ: Шріла Бгактівінода Тгакура у своїй «Амріта-праваха-бгаш'ї» коротко пояснює це так: «Шрі Адвайта Ачар'я — один з головних стовбурів бгакті-калпатару, побажай-дерева відданого служіння. Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу, як садівник, підливав корінь дерева бгакті і цим живив усі його стовбури та гілки. Однак під ілюзорним впливом майі, впадаючи в найнещасливіший стан, в якому тільки може перебувати жива істота, деякі з гілок відцурались садівника, що їх підливав, і стали вважати свій стовбур за єдину причину бгакті-калпатару. Iншими словами, гілки чи послідовники Адвайти Ачар'ї, що прийняли Адвайту Ачар'ю за відначальну причину ліани відданості і знехтували чи порушили повчання Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, позбавили себе живлющого впливу підливання і через це засохли та відмерли. Також треба зрозуміти, що не лише заблудлі послідовники Адвайти Ачар'ї, а й кожен інший, хто не має зв'язку з Чайтан'єю Махапрабгу, — навіть якщо він з усіх інших поглядів великий санн'ясі, видатний вчений чи аскет — подібний до мертвої гілки».

Цей аналіз, що його дав Шрі Бгактівінода Тгакура, підтримуючи твердження Шрі Крішнадаси Кавіраджі Ґосвамі, відображає становище сучасної так званої індуїстської релігії. Переповнена філософією майавади, вона перетворилась на вінеґрет з усіляких вигадок. Майаваді дуже бояться руху свідомості Крішни і звинувачують його в розкладі індуїзму, бо цей рух приймає людей усіх частин світу й усіх релігійних спрямувань і науково прилучає їх до дайва-варнашрама- дгарми. Однак, як ми вже не раз пояснювали, у ведичній літературі не знайти слова «індус». Найімовірніше, це слово походить з Афганістану, країни переважно мусульманської, і спочатку стосувалось до афганського перевалу Гіндукуш, що й нині становить частину торгового шляху між Iндією й різними мусульманськими країнами.

Справжню ведичну релігійну систему називають варнашрама-дгарма, що підтверджено у «Вішну Пурані»:

(«Вішну Пурана», 3.8.9)

Ведичні писання радять людині жити за принципами варнашрама-дгарми. Якщо прийняти устрій варнашрама-дгарми, це зробить життя людини успішним, зв'язавши з Верховним Богом-Особою, метою людського життя. Отже, рух свідомості Крішни призначений для всього людства. Хоча в людському суспільстві існує поділ на різні прошарки, всі люди належать до одного виду життя, і тому ми вважаємо, що всі вони здатні зрозуміти своє природне становище у зв'язку з Верховним Богом-Особою, Вішну. Шрі Чайтан'я Махапрабгу підтверджує: джівера 'сварӯпа' хайа — кшера нітйа-дса — «Кожна жива істота є вічна частка, вічний слуга Верховного Бога-Особи». Кожна жива істота, яка досягла людської форми життя, на силі збагнути відповідальність свого становища і зробити себе достойною стати відданим Господа Крішни. Отож ми не сумніваємось, що свідомості Крішни треба навчати все людство. Насправді, в усіх частинах світу, в кожній країні, де ми проповідуємо рух санкіртани, ми бачимо, що люди без вагань і без будь-яких труднощів приймають маха- мантру Харе Крішна. I результат повторення маха-мантри Харе Крішна наочно проявляється в тому, що всі члени руху Харе Крішна, незважаючи на своє минуле, залишають чотири основи гріховного життя і піднімаються на високий рівень відданості.

Так звані послідовники індуїзму видають себе за великих вчених, аскетів, домогосподарів чи свамі, але всі вони безживні, засохлі гілки ведичної релігії. Вони безсилі і не можуть зробити нічого, щоб поширити ведичну культуру задля добра людського суспільства. Суть ведичної культури міститься в посланні Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Господь Чайтан'я навчав:

(Ч.-ч. Мадг'я 7.128)

Треба просто вчити кожного, хто зустрінеться, засад крішна- катги, викладеної у «Бгаґавад-ґіті як вона є» і «Шрімад- Бгаґаватам». Той, хто не цікавиться крішна-катгою чи вченням Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, подібний до сухого, безживного дерева, ні на що не придатного. Гілка IСККОНу, отримуючи воду від Самого Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, досягає незаперечних успіхів, натомість відламані гілки так званих індуїстів, що заздрять IСККОНу, засихають і відмирають.