ПОЯСНЕННЯ: Коментуючи вірші з 13 по 17, Бгактісіддганта Сарасваті Тгакура докладно описує нащадків Адвайти Ачар'ї. У «Чайтан'я-бгаґаваті», Ант'я-кганді, главі першій, сказано, що Ач'ютананда був найстаршим сином Адвайти Ачар'ї. У написаній санскритом книзі «Адвайта-чаріта» сказано: «Адвайта Ачар'я Прабгу мав трьох синів, що були відданими Господа Чайтан'ї. Їх звали Ач'юта, Крішна Мішра і Ґопала даса, і всі вони народились від Його дружини Сітадеві. Адвайта Ачар'я мав також трьох інших синів на ім'я Баларама, Сварупа і Джаґадіша. Отож Адвайта Ачар'я мав шестеро синів». Серед цих шести синів троє були вірними послідовниками Господа Чайтан'ї Махапрабгу, а з цих трьох Ач'ютананда був найстарший.

Адвайта Прабгу одружився на початку п'ятнадцятого віку Шакабди (наприкінці ЖВ віку н.е.). Коли Господь Чайтан'я Махапрабгу в 1433–1434 рр. Шакабди (1511–1512 рр.н.е.), ідучи з Джаґаннатга Пурі до Вріндавани, хотів відвідати селище Рамакелі, Ач'ютананді було тільки п'ять років. У «Чайтан'я-бгаґаваті», Ант'я-кганді, четвертій главі, сказано, що Ач'ютананда в той час був пача-варша вайаса мадгура діґамбара — «йому було тільки п'ять років і він був голий». З цього випливає, що Ач'ютананда народився приблизно у 1428 році (1506р.н.е.). Дружина Адвайти Прабгу, Сітадеві, приходила побачити новонародженого Шрі Чайтан'ю Махапрабгу задовго до народження Ач'ютананди. Отож цілком можливо, що три інших сини Адвайти народились в неї десь у проміжку двадцять одного року від 1407 до 1428 року Шакабди (1486–1507 рр.). У неавторитетній книжці «Сітадвайта-чаріта», надрукованій бенґальською мовою в неавторитетному часописі «Ніт'янанда-даїні» 1792 року Шакабди (1870 р.), сказано, що Ач'ютананда був шкільний товариш Господа Чайтан'ї Махапрабгу. Свідоцтво «Чайтан'я-бгаґавати» не дозволяє визнати це твердження за достовірне. Коли Чайтан'я Махапрабгу в 1431 році Шакабди (1509 р.) прийняв зречення, санн'ясу, Він прийшов у Шантіпур до дому Адвайти Прабгу. На той час, як свідчить «Чайтан'я-бгаґавата», Ант'я-кганда, глава перша, Ач'ютананді було тільки три роки. Далі «Чайтан'я-бгаґавата» розповідає, що голе маля, син Адвайти Прабгу, підійшло і впало до лотосових стіп Господа Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Хоча дитина була не дуже чиста, з ніг до голови вимазана в пилюці, Господь Чайтан'я взяв Ач'ютананду на руки. Господь Чайтан'я сказав: «Любий Ач'юто, Адвайта Ачар'я — Мій батько, отож ми брати».

Коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу, ще живучи в Навадвіпі, збирався явити Свої різні духовні тіла, Він попрохав Шрі Раму Пандіту, брата Шріваси Тгакури, піти до Шантіпури й привести Адвайту Ачар'ю. Адвайта Ачар'я тоді прийшов з малим Ач'ютанандою. У «Чайтан'я-бгаґаваті», Мадг'я-кганді, главі шостій, сказано: адваітера танайа 'ачйутнанда' нма/ парама-блака, сехо кнде авірма: «Ач'ютананда також плакав у трансцендентному блаженстві». Знов-таки, коли Господь Чайтан'я побив Адвайту Ачар'ю за імперсоналістичне пояснення «Шрімад-Бгаґаватам», яке суперечило засадам бгакті-йоґи, Ач'ютананда був теж присутній. Отже ці всі події мали відбутись за 2–3 роки до того, як Господь Чайтан'я прийняв санн'ясу. Як вище згадано, «Чайтан'я-бгаґавата», Ант'я-кганда, глава перша, розповідає, що Ач'ютананда, син Адвайти Ачар'ї, поклонився Господеві. З цього випливає, що з самого початку життя Ач'ютананда був великий відданий Господа Чайтан'ї Махапрабгу.

Ніде немає згадки про те, щоб Ач'ютананда колись одружувався. Однак його названо найбільшою гілкою в родині Адвайти Ачар'ї. З книги «Шакга-нірнаямріта» відомо, що Ач'ютананда був учнем Ґададгари Пандіти і що він віддався під захист Господа Чайтан'ї в Джаґаннатга Пурі і взявся до відданого служіння там. У «Чайтан'я-чарітамріті», Аді- лілі, главі десятій, сказано, що Ач'ютананда, син Адвайти Ачар'ї, жив у Джаґаннатга Пурі, прийнявши притулок Господа Чайтан'ї Махапрабгу. Ґададгара Пандіта останні роки життя також прожив з Господом Чайтан'єю Махапрабгу у Джаґаннатга Пурі. Отож немає підстав сумніватись у тому, що Ач'ютананда був учнем Пандіти Ґададгари. В описах танцю Господа Чайтан'ї Махапрабгу перед колісницею на святі Ратга-ятри ім'я Ач'ютананди можна побачити багато разів. Там сказано, що у гурті Адвайти Ачар'ї з Шантіпури Ач'ютананда танцював, а інші співали. На той час хлопчикові було тільки шість років. Вірш 87 у «Ґаура-ґаноддеша-діпіці», що її написав Шрі Каві-карнапура, згадує Ач'ютананду як учня Ґададгари Пандіти й великого відданого Господа Чайтан'ї Махапрабгу, дуже Йому любого. Дехто вважає, що він був втілення Карттікеї, сина Господа Шіви, а інші вважають, що раніше він був ґопі на ім'я Ач'юта. «Ґаура-ґаноддеша- діпіка» (88) підтримує обидва погляди. В іншій книжці, «Нароттама-віласі», що її написав Шрі Нарахарі даса, згадано, що Ач'ютананда був присутній на фестивалі в Кгетарі. Як розповідає Шрі Нарахарі даса, останні дні свого життя Ач'ютананда провів у себе вдома в Шантіпурі, але за життя Господа Чайтан'ї Махапрабгу він жив у Джаґаннатга Пурі разом із Ґададгарою Пандітою.

З шести синів Адвайти Ачар'ї троє — Ач'ютананда, Крішна Мішра і Ґопала даса — присвятили своє життя вірному служінню Чайтан'ї Махапрабгу. Ач'ютананда не взяв дружини, і тому не мав нащадків. Другий син Адвайти Ачар'ї, Крішна Мішра, мав двох синів, Раґгунатгу Чакраварті і Дола-ґовінду. Нащадки Раґгунатги досі живуть у Шантіпурі, в околицях Мадана-ґопала-пади, Ґанакари, Мріджапури та Кумаракгалі. Дола-ґовінда мав трьох синів: Чанду, Кандарпу і Ґопінатгу. Нащадки Кандарпи живуть у Малдасі, в селі Джікабаді. Ґопінатга мав трьох синів: Шрі Валлабгу, Пранаваллабгу і Кешаву. Нащадки Шрі Валлабги живуть у селищах Машіядара (Махішадера), Дамукадія і Чандіпура. У родині Шрі Валлабги є генеалогічна таблиця, що починається від його найстаршого сина, Ґанґа-нараяни. Нащадки наймолодшого сина Шрі Валлабги, Рамаґопали, і нині живуть у Дамукадії, Чандіпурі, Шоламарі та інших навколишніх селах. Нащадки Пранаваллабги і Кешави живуть в Утгалі. Сином Пранаваллабги був Ратнешвара, а сином Ратнешвари — Крішнарама, наймолодшим сином якого був Лакшмі-нараяна. Сином Лакшмі-нараяни був Навакішора, а другим сином Навакішори був Рамамохана, найстарший син якого звався Джаґабандгу, а третій син, Вірачандра, прийняв санн'ясу і встановив Божество Господа Чайтан'ї Махапрабгу в Катві. Цих двох синів Рамамохани прозвали Бада Прабгу і Чгота Прабгу. Вони започаткували обхід Навадвіпа-дгами. Повну генеалогічну таблицю нащадків Адвайти Прабгу по лінії Крішна Мішри можна знайти у «Вайшнава-манджуші».