ПОЯСНЕННЯ: Звичайній людині майже неможливо збагнути, яким чином величезне матеріальне творіння спочиває в Господі. Однак, Господь наводить приклад, що допомогає нам зрозуміти це. Небо, можливо, є найбільше проявлення, яке ми можемо собі уявити. I в цьому небі вітер або повітря — найбільший прояв космосу. Переміщення повітря впливає на розвій і рух усього. Але яким би могутнім не був вітер, він існує лише в межах неба, і зовні неба вітру немає. Так само, всі гідні подиву космічні проявлення існують з вищої Божої волі, і їх усіх підпорядковано цій верховній волі. Взагалі кажуть, що і травинка не ворухнеться без волі на те Верховного Бога-Особи. Отже, все рухається з Його волі: з Його волі все твориться, все зберігається і все знищується. Він, проте, стоїть осторонь усього, як небо, що його не торкаються ніякі переміщення повітря.

В Упанішадах сказано: йад-бгīш вта павате — «вітер віє саме із страху перед Верховним Господом». (Таіттірīйа Упанішада 2.8.1). В Бхад-райака Упанішаді (3.8.9) сказано: етасйа в акшарасйа прасане ґрґі сӯрйа-чандрамасау відгтау тішгата етасйа в акшарасйа прасане ґрґі дйв-птгівйау відгтау тішгата — «згідно з вищим велінням, під наглядом Верховного Бога-Особи рухаються Місяць, Сонце та всі інші великі планети». I в Брахма-сагіті (5.52) також сказано:

Це опис руху Сонця. Тут сказано, що Сонце вважають оком Верховного Господа і що воно наділене могутньою властивістю поширювати тепло і світло. I все ж таки воно рухається по визначеній орбіті, з наказу і згідно з верховною волею Ґовінди. Отже, в ведичній літературі ми знаходим свідчення того, що матеріальне проявлення, яке здається нам таким чудовим і величним, перебуває під повним контролем Верховного Бога-Особи. Про це йтиме мова в дальших віршах цієї глави.