ПОЯСНЕННЯ: Фізична природа постійно змінюється. Матеріальні тіла загалом проходять шість етапів розвитку: вони народжуються, ростуть, існують протягом деякого часу, виробляють якісь бічні продукти, виснажуються й зникають. Цю фізичну природу називають адгібгӯтою. Її створено в певний момент і в належний момент буде знищено. Концепцію всесвітньої форми Верховного Господа, яка містить у собі всіх напівбогів і різні планети, на яких вони живуть, називають адгідаіватою. В тілі, поряд з індивідуальною душею, перебуває й повновладний представник Господа Кши, Наддуша. Наддушу називають Парамтмою, або адгійаджою, і міститься вона в серці. Слово ева, зокрема, важливе в контексті даного вірша, бо цим Господь підкреслює, що Парамтм не відрізняється від Нього Самого. Наддуша, Верховний Бог-Особа, перебуває поруч індивідуальної душі й є свідком усієї її діяльності, а також джерелом різніх станів свідомості душі. Наддуша дає індивідуальній душі можливість вільно діяти, а Сама спостерігає за її діяльністю. Призначення всіх різноманітних виявів Верховного Господа само по собі одкривається чистому відданому, що перебуває в свідомості Кши й служить Господеві на трансцендентному рівні. Неофіт, який не може сприймати Верховного Господа як Наддушу, споглядає грандіозну всесвітню форму Господа, що її називають адгідаіватою. Неофіту радять споглядати всесвітню форму Господа, яку називають вір-пурушею, ногами якої вважають нижчі планети, очима — Сонце і Місяць, а головою — вищі планетні системи.