ПОЯСНЕННЯ: Тут Кша радить Арджуні не турбуватись про ці різні шляхи, якими душа може залишити матеріальний світ. Відданому Верховного Господа не треба зумисно готуватись до такого моменту, або надіятись на випадок. Йому слід бути непохитним в свідомості Кши й виспівувати Харе Кша. Йому треба знати, що турбуватись про ці шляхи — клопітка справа. Найлегший спосіб цілковитої заглибленості в свідомість Кши є діяти в дусі служіння Кші; це зробить шлях в духовне царство безпечним, надійним і прямим. Слово йоґа-йукта особливо важливе в цьому вірші. Хто укріпився в йозі, той всю свою діяльність виконує в свідомості Кши. рī Рӯпа Ґосвмī радить: ансактасйа вішайн йатгргам упайуджата — «людині не слід прив'язуватись до матеріальної діяльності, а треба робити все в свідомості Кши». Йдучи таким шляхом, що називається йукта-ваірґйа, індивід досягає досконалості. Тому відданий спокійно ставиться до описаного тут, бо знає, що віддане служіння Господу забезпечує йому доступ до верховної обителі.