ПОЯСНЕННЯ: У сьомій главі Бгаґавад-ґīти вичерпно описано природу свідомості Кши. Кша сповнений усіма надзвичайними достоїнствами, і тут змальовано, як саме Він виявляє ці достоїнства. В даній главі також описано чотири типи удачливих людей, яких приваблює Кша, й чотири типи невдах, які ніколи не звертаються до Нього.

В перших шести главах Бгаґавад-ґīти живу істоту було описано як нематеріальну духовну душу, здатну піднестись до рівня саморелізації за допомогою різних систем йоґи. Наприкінці шостої глави вказувалося, що неухильне зосередження розуму на Кші або, іншими словами, свідомість Кши, є найвищою формою йоґи. Пізнати Абсолютну Iстину в усій Її повноті можливо лише тоді, коли розум зосереджений на Кші, й ніяк інакше. Осягнення безособистісного брахмаджйоті або локалізованої Парамтми — це недосконале знання Абсолютної Iстини, тому що воно часткове. Довершене й наукове знання — це Кша, і особі, яка перебуває в свідомості Кши, відкривається все. Людина, що сповнена свідомості Кши, знає, що Кша, поза всіма сумнівами, є остаточне знання. Різні ж системи йоґи — це лише засоби для досягнення мети — свідомості Кши. Той, хто безпосередньо звертається до свідомості Кши, природним чином пізнає і брахмаджйоті, і Парамтму. Завдяки здійсненню йоґи свідомості Кши приходить досконале розуміння усього, а саме: Абсолютної Iстини, живих істот, матеріальної природи та їхніх проявлень з усіма невід'ємними приналежностями.

Тому треба розпочати заняття йоґою так, як про це сказано в останньому вірші шостої глави. Зосередити розум на Кші, Всевишньому, можливо, якщо ми стаєм на шлях визначеного відданого служіння, яке виконують дев'ятьма різними способами, з яких раваам, або слухання, є першим і найважливішим. Саме тому Господь каже Арджуні: тач чгу, тобто «слухай Мене». Нема нікого авторитетнішого за Кшу, і тому, слухаючи Його, жива істота отримує найкращу нагоду усвідомити Кшу. Отже, слід учитися безпосередньо у Кши або ж у чистого відданого Кши, а не у тих вискочок-невідданих, що хизуються академічною освітою.

В рīмад-Бгґаватам, у другій главі першої пісні шлях до пізнання Кши, Верховного Бога-Особи, Абсолютної Iстини, змальовано таким чином:

«Слухати про Кшу з ведичної літератури або ж чути безпосередньо Його Самого через Бгаґавад-ґīту — це вже є праведною діяльністю. Господь Кша, що перебуває в серці кожного, діє як доброзичливий друг і очищає відданого, який постійно слухає про Нього. Таким способом відданий природно розвиває трансцендентальне знання, яке дрімає в ньому. В міру того, як він слухає про Кшу з Бгґаватам або від відданих, у ньому міцніє бажання віддано служити Господу. Вдосконалюючи своє віддане служіння, учень звільнюється від ґу пристрасті та невігластва, й відтак матеріальна хіть й пожадливість залишають його. Очистившись від цих нечистот, жива істота укріплює свою позицію в стані чистої благості, запалюється відданим служінням й віднаходить досконале знання про Бога. Таким чином бгакті-йоґа розрубає тугий вузол матеріальних прив'язаностей і дозволяє одразу ж досягти стадії асаайа самаґрам, осягнення Верховної Абсолютної Iстини, Бога-Особи» (Бгаґ. 1.2.17–21).

Таким чином, науку Кши можна осягти лише звертаючи свій слух до Кши або до Його відданого, який перебуває в свідомості Кши.