йад вінійата чіттам тманй евватішгате
ніспха сарва-кмебгйо йукта ітй учйате тад
йад — коли; вінійатам — старанно дисциплінований; чіттам — розум і його діяльність; тмані — в Трансцендентному; ева — неодмінно; аватішгате — розташовується; ніспха — позбавлений бажань; сарва — до будь-якого різновиду; кмебгйа — матеріальне чуттєве задоволення; йукта — той, хто досяг високого рівня в йозі; іті — так; учйате — сказано, що; тад — тоді.
ПОЯСНЕННЯ: Характерною рисою діяльності йоґа, що вирізняє її від діяльності звичайної людини, є зникнення всіх матеріальних бажань, головне з яких — статеве бажання. Досконалий йоґ так добре врівноважує свій розум, що його більше не можуть турбувати ніякі матеріальні бажання. В рīмад-Бгґаватам (9.4.18–20) стверджується, що люди, які перебувають в свідомості Кши, природним чином можуть досягти такого досконалого ступеня:
«Спершу цар Амбарīша заполонив свій розум думками про лотосні стопи Господа Кши; потім, послідовно, мову свою він використав на висвітлювання трансцендентних якостей Господа, свої руки — на прибирання храму Господнього, свої вуха — на слухання про Господні чинки, свої очі — на споглядання трансцендентних форм Господа, своє тіло — щоб торкатися тіл відданих, свій нюх — щоб відчувати аромат квітів лотоса, запропонованих Господу, свій язик — на смакування листя туласī, піднесеного до лотосних стіп Господа, свої ноги — для відвідин місць прощ і храмів Господа, свою голову — для шанобливих поклонів перед Господом й свої бажання він спрямував на виконання Господньої місії. Вся така трансцендентна діяльність цілком притаманна відданому Господа».
Можливо, що послідовникам імперсоналізму трансцендентний стан і здається невимовним, але його легко досягає людина в свідомості Кши, що очевидно з вищенаведеного опису занять Махрджі Амбарīши. Якщо людина не зосереджує свій розум на лотосних стопах Господа, постійно пам'ятаючи про Нього, то такі трансцендентні заняття марні. Саме тому у відданому служінні Господеві цю визначену людині діяльність називають арчаною, тобто залученням усіх чуттів до служіння Господу. Чуття й розум не терплять бездіяльності. Недоцільно просто пригнічувати їх. Тому, для основної маси людей, особливо для тих, хто не провадить життя у відреченні, вище описаний трансцендентний спосіб використання чуттів та розуму — то є досконалий шлях до трансцендентних досягнень, і в Бгаґавад-ґīті це називано йуктою.