йе хі саспара-дж бгоґ дукга-йонайа ева те

дй-антаванта каунтейа на тешу рамате будга

йе — ті; хі — неодмінно; саспара-дж — шляхом контакту з матеріальними чуттями; бгоґ — насолода; дукга — відчаю; йонайа — джерело; ева — неодмінно; те — вони; ді — початок; анта — кінець; ванта — підвладний; каунтейа — син Кунтī; на — ніколи; тешу — в них; рамате — насолоджується; будга — мудра людина.


Текст

Iнтеліґентна в духовному розумінні людина не припадає до джерела страждань, що постають від контакту з матеріальними чуттями. О сину Кунтī, такі насолоди мають початок і кінець, тому мудрі не захоплюються ними.

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Жива істота зазнає матеріальної чуттєвої втіхи внаслідок зв'язку з матеріальними чуттями, які мають тимчасову природу, бо тимчасовим є саме тіло. Звільнена душа байдужа до всього непостійного. Зазнавши в усій повноті духовного блаженства і сповнена трансцендентної радості, чи може чиста духовна душа схилятись до оманних втіх? В Падма Пурі сказано:

«Містики черпають безмежне трансцендентне блаженство в Абсолютній Iстині, й тому Верховна Абсолютна Iстина, Бог-Особа, відомий як Рма».

В рīмад-Бгґаватам (5.5.1) сказано:

«Мої дорогі сини, перебуваючи в цій людській формі життя, нема рації важко трудитися задля почуттєвих втіх, бо вони доступні навіть пожирачам покидьків — свиням. Людині краще провадити аскетичний спосіб життя і накладати на себе покути, завдяки чому її існування очиститься і врешті-решт вона зможе насолоджуватися безмежним трансцендентним щастям».

Отже, справжніх йоґів та вчених-трансценденталістів не приваблюють почуттєві втіхи, які є причиною невпинного матеріального існування. Чим сильнішою є прив'язаність до матеріальних насолод, тим більше людина заплутується в матеріальних злигоднях.