парітрйа сдгӯн вінйа ча душктм

дгарма-састгпанртгйа самбгавмі йуґе йуґе

парітрйа — задля звільнення; сдгӯнм — відданих; вінйа — задля знищення; ча — також; душктм — лиходіїв; дгарма — релігійні засади; састгпана-артгйа — щоб поновити; самбгавмі — Я з'являюсь; йуґе — з епохи; йуґе — в епоху.


Текст

Щоб звільнити праведників і знищити лиходіїв, а також відновити релігійні засади, Я Сам з'являюсь із віку в вік.

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Як вчить Бгаґавад-ґīт, сдгу (святою людиною) є той, хто перебуває в свідомості Кши. Людина може здаватись нерелігійною, але якщо в ній повною мірою присутні якості, що характерні для свідомості Кши, її потрібно вважати сдгу. Слово душктм стосується тих, хто нехтує свідомістю Кши. Таких лиходіїв, або душктм, змальовано як обмежених, нижчих представників людства, навіть якщо вони і вбираються в шата академічної освіти, тоді як особистостей, стовідсотково заглиблених у свідомість Кши, вважають за сдгу, навіть якщо вони неосвічені й позбавлені файних манер. Що стосується невіруючих, то Верховному Господеві зовсім необов'язково з'являтись Самому, щоб знищити їх, як це Він зробив з демонами Рваою та Касою. Господь має багато помічників, які цілком спроможні покарати демонів. Але Господь приходить на Землю Сам, щоб принести вдоволення Своїм щирим відданим, яким завжди дошкуляють демони. Демони постійно турбують бгакт, навіть якщо ті доводяться їм ріднею. Хоча Прахлда Махрджа був сином Хірайакаіпу, він зазнав гоніння з боку свого батька, і хоча Девакī, мати Кши, була сестрою Каси, вона та її чоловік Васудева терпіли від нього утиски тільки тому, що в них мав народитись Кша. I Господь Кша з'явився радше на те, щоб врятувати Девакī, ніж щоб убити Касу, але виконав Він і те й інше одночасно. Тому тут і сказано, що Господь з'являється в різних втіленнях в ім'я порятунку відданих та знищення лиходіїв- демонів.

В Чаітанйа-чарітмті (Мадгйа 20.263–264) Кшадса Кавірджа з'ясовує, чим є аватар, або втілення:

«Аватра, або втілення Господа, приходить з Господнього царства в матеріальний світ. Й певну форму Бога-Особи, що приходить на Землю таким чином, називають втіленням, або аватрою. Такі експансії існують в духовному світі, в Господньому царстві. Коли ж вони з'являються в матеріальному світі, їх називають аватрами».

Iснують різні аватри: пурушватри, ґуватри, лīлватри, актй-веа аватри, манвантара-аватри та йуґватри — всі вони з'являються свого часу по всьому всесвіті. Але Господь Кша є первісний Господь, джерело всіх аватр. Господь рī Кша приходить на Землю з особливою метою — зарадити турботам Своїх чистих відданих, які прагнуть бачити Його неповторні божественні розваги у Вндвані. Отже, головна мета аватр Кши — задовольнити Своїх чистих відданих.

Господь каже, що Він з'являється в кожну епоху. Це означає, що Він являється й у Калі-йуґу. Як стверджується в рīмад-Бгґаватам, у вік Калі Господь прийшов як Чаітанйа Махпрабгу, який започаткував рух сакīртани (колективного оспівування святих імен) і поширив свідомість Кши по всій Iндії. Він передрік, що рух сакīртани пошириться по всьому світі, простуючи з міста в місто, з селища в селище. Господа Чаітанйу, як втілення Кши, Бога-Особи, посередньо описано в самих потаємних місцях стр: в Упанішадах, Махбграті та Бгґаватам. Відданих Кши дуже приваблює рух сакīртани Господа Чаітанйі. Ця Господня аватра не вбиває лиходіїв, а навпаки, рятує їх, завдяки безпідставній Своїй милості.